Scan barcode
A review by rosava
Оповідки Давнього Китаю by Zhu Yu
4.0
"Ти питаєш, скільки слів треба сказати, щоб вони дійшли до людини? Лише одне слово, промовлене вчасно".
"Оповідки Давнього Китаю" — це збірка юйянів, тобто коротких іронічних історій повчального змісту. За загальним характером вони наближені до байок і в іронічній чи подекуди навіть анекдотичній манері висміють людську глупоту в усіх її проявах, говорять на абсолютно різні теми: від надмірної пихи й до реклами. Вражає, наскільки ці історії прості та водночас актуальні.
Видання перекладене за збірником Чжу Юя 1982 року. Китайський літератор зібрав маловідомі юйяні і переказав їх простою мовою, зрозумілою кожній людині, оскільки оригінальні зразки все ж потребують певної підготовки від читача.
Хоча всі історії прочиталися легко, ось ті, що сподобалися мені найбільше:
"Мавпа і шахи". Інколи найкращий спосіб перемогти — схитрувати, або про мислення поза рамками.
"Про стесане "камінне око". Хочеш щось зробити — зроби сам; або про людську неосвіченість; або застав дурня молитися, він і лоб розшибе.
"Як Лі Тінянь писав вірші". Інколи автор пише щось тільки тому, що це красиво звучить.
"Кунжут і "Всеохоплююче свічадо". Бомбезна річ. Тут прекрасно все: від продавця кунжуту, який продавав його загорнутим у вирвані з якоїсь розумної книжки сторінки, до покупця-чоловіка, який ті сторінки збирав і потім зарозуміло переказував прочитане людям попри те, що він не знав повної історії.
"Гун Єчжан і яструб". Karma is a bitch.
"Як непросто вбити шакала". Моя хата скраю, нічого не знаю, або про всеохопну безпорадність людей. Дуже актуально.
"Приказка Мо Ді". Звідси цитата зверху.
"Мати повчає сина". Іще одна фантастична історія. Чоловік повернувся додому і застав жінку у розслабеному (непристойному) стані. Це його дуже обурило, і він пішов скаржитися матері. На що та його вишпетила, що це йому має бути соромно, адже зайшовши в хату, він не оголосив голосно про свою присутність і не дав дружині можливості зібратися.
"Порошок із Цичжоу". Люди купують те, що має гарну рекламу і знаходиться в доступних точках. Якість не грає ролі. От і живіть з цим ;)
"Самітник і тигр". Як вовка не годуй, а він все одно у ліс дивиться.
Придбано на Книжковій барахолці. Видання 1990 року, видавництво "Дніпро", перекладачі Ігор Зуєв та Олег Лишега, передмова Григорія Хорошилова; на Гуртомі є оцифрована версія, якщо комусь цікаво.
"Оповідки Давнього Китаю" — це збірка юйянів, тобто коротких іронічних історій повчального змісту. За загальним характером вони наближені до байок і в іронічній чи подекуди навіть анекдотичній манері висміють людську глупоту в усіх її проявах, говорять на абсолютно різні теми: від надмірної пихи й до реклами. Вражає, наскільки ці історії прості та водночас актуальні.
Видання перекладене за збірником Чжу Юя 1982 року. Китайський літератор зібрав маловідомі юйяні і переказав їх простою мовою, зрозумілою кожній людині, оскільки оригінальні зразки все ж потребують певної підготовки від читача.
Хоча всі історії прочиталися легко, ось ті, що сподобалися мені найбільше:
"Мавпа і шахи". Інколи найкращий спосіб перемогти — схитрувати, або про мислення поза рамками.
"Про стесане "камінне око". Хочеш щось зробити — зроби сам; або про людську неосвіченість; або застав дурня молитися, він і лоб розшибе.
"Як Лі Тінянь писав вірші". Інколи автор пише щось тільки тому, що це красиво звучить.
"Кунжут і "Всеохоплююче свічадо". Бомбезна річ. Тут прекрасно все: від продавця кунжуту, який продавав його загорнутим у вирвані з якоїсь розумної книжки сторінки, до покупця-чоловіка, який ті сторінки збирав і потім зарозуміло переказував прочитане людям попри те, що він не знав повної історії.
"Гун Єчжан і яструб". Karma is a bitch.
"Як непросто вбити шакала". Моя хата скраю, нічого не знаю, або про всеохопну безпорадність людей. Дуже актуально.
"Приказка Мо Ді". Звідси цитата зверху.
"Мати повчає сина". Іще одна фантастична історія. Чоловік повернувся додому і застав жінку у розслабеному (непристойному) стані. Це його дуже обурило, і він пішов скаржитися матері. На що та його вишпетила, що це йому має бути соромно, адже зайшовши в хату, він не оголосив голосно про свою присутність і не дав дружині можливості зібратися.
"Порошок із Цичжоу". Люди купують те, що має гарну рекламу і знаходиться в доступних точках. Якість не грає ролі. От і живіть з цим ;)
"Самітник і тигр". Як вовка не годуй, а він все одно у ліс дивиться.
Придбано на Книжковій барахолці. Видання 1990 року, видавництво "Дніпро", перекладачі Ігор Зуєв та Олег Лишега, передмова Григорія Хорошилова; на Гуртомі є оцифрована версія, якщо комусь цікаво.