Це була б хороша книжка для книжкового клубу. Різні емоції: і розумієш її, коли хвороба дитини важливіше за будь-яку війну, і знаєш як це -- робити роботу і паралельно бути зануреною в війну, і дратуєшся, що Ліндгрен дуже стримано реагує на шведську "нейтральну" підтримку німців